На Форумі ІКТ-інновацій Програми EU4Digital – 2023 учасники підняли важливі питання про майбутнє освіти для бізнесу, щоб краще підготувати його до нашого постіндустріального цифрового суспільства. Під час онлайн-заходу, що відбувся 9 березня, підкреслили важливість цифрового підвищення кваліфікації стартапів та малих і середніх підприємств (МСП) у регіоні Східного партнерства (СП). Це другий захід із серії щорічних інноваційних форумів, у якому взяли участь понад 100 учасників. Вони дізналися про різноманітну політику ЄС та Східного партнерства, а також ініціативи підтримки, включаючи діяльність платформи EU4Digital «Центр освітніх технологій» (EdTech Hub), про яку було оголошено під час заходу.

Ніколас Сендрович, заступник голови відділу C1 Генерального Директорату Європейської Комісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення ЄС (DG NEAR), відкрив захід та наголосив, що 2023 рік є Європейським роком навичок. Він підкреслив, наскільки важливо для МСП мати високоякісні цифрові навички, оскільки вони створюють до 47% доданої вартості в економіці. «Нам потрібно надати малим і середнім підприємствам правильний набір інструментів для підвищення їхньої продуктивності», — сказав він і зазначив, що необхідно подолати прогалини в інвестиціях у цифрові навички, мобілізувати 1,5 мільярда євро з державного та приватного секторів і закликати міжнародних донорів до впровадження цифрової трансформації. Він нагадав учасникам ознайомитися з платформою екосистеми стартапів СП, яка була запущена під час першого інноваційного форуму у січні 2022 року.

Енн Бажарт, заступник керівника відділу G2 Генерального директорату Європейської Комісії з комунікаційних мереж, контенту і технологій (DG CNECT), продемонструвала кілька стратегій і політичних ініціатив ЄС із порядком денним підтримки цифрових навичок МСП. Цифровий компас до 2030 року встановлює амбітні цілі щодо рівня цифрових навичок серед населення та МСП і включає два напрямки діяльності: підтримку короткотермінових курсів підвищення кваліфікації для МСП та підтримку стартапів та МСП, які займаються інноваційними технологічними рішеннями в освіті. Різноманітні види міжнародної та міжгалузевої побудови спільноти та партнерства полегшують доступ до цифрових навичок у ЄС – наприклад, Платформа цифрових навичок та робочих місць і тісно пов’язана з нею Коаліція цифрових навичок та робочих місць; дуже успішний Тиждень кодування ЄС; Пакт про навички, який об’єднує державні та приватні організації; Партнерство з талантами; Цифрове підвищення кваліфікації; та Європейський цифровий освітній центр для інноваційної співпраці. Інструменти політики включають Структурований діалог щодо цифрової освіти та навичок із державами-членами ЄС, в межах якого незабаром оприлюднять дві важливі рекомендації. В кінці виступу, вона розповіла про поточну роботу над створенням Європейського сертифікату цифрових навичок, а також DigComp 2.2 – Рамки цифрових компетенцій для громадян, яка полегшує розробку оцінки цифрових навичок і навчального контенту.

Освітні технології та новий Центр освітніх технологій

«Впровадження технологій, безумовно, змінить робочі місця», — сказав головний доповідач Ріаз Шах, партнер і керівник глобального навчання EY. Коли ми подивимося назад і побачимо ширший контекст, ми краще зрозуміємо важливість отримання навичок у галузі цифрових технологій. Використовуючи такі приклади, як автоматизовані склади, магазини без каси, автономні транспортні засоби та адитивне виробництво, доповідач розглянув, як технології змінили робочі місця. «Перекваліфікація наших людей є надзвичайно важливою», — сказав він. «Більшість наших шкіл готують дітей до індустріальної епохи; нам потрібно переосмислити освіту дітей», щоб підготувати їх до нашої цифрової ери. Це також стосується освіти керівників бізнесу: він пояснив, що EY має на меті підготувати своїх 400 000 співробітників за схемою значків EY – глобальної, динамічної програми навчання та досвіду, яка охоплює не лише технології та набори бізнес-навичок, але й лідерське мислення, пропонуючи 235 різних віртуальних значків з використанням 5-рівневої структури для «ігрофікації» навчання. Уже отримано понад 350 000 значків, і ще понад 300 000 знаходяться в процесі розробки, що дає змогу співробітникам безкоштовно пройти програму EY «Tech MBA». Підхід «значків» EY буде застосовано в інноваційній платформі EU4Digital «Центр освітніх технологій» для МСП і стартапів країн Східного партнерства. Артурас Піліпоніс, керівник групи Програми EU4Digital, EY, оголосив про початок діяльності з розробки цієї платформи, яка полегшить доступ малих і середніх підприємств як з технічних, так і з інших галузей до високоякісного навчального контенту, пов’язаного з цифровими технологіями та інноваціями. Він запросив зацікавлені сторони Східного партнерства приєднатися до обговорення режиму роботи платформи, моделі управління та власності, а також вибору пріоритетних галузей знань. Він нагадав учасникам, що це освітнє рішення входить у контекст політики ЄС-Східного партнерства щодо розширення цифрових можливостей 1 мільйона громадян Східного партнерства.«Ми шукаємо економічно ефективні рішення та синергію з існуючими ініціативами; сталість цієї діяльності є однією з ключових цілей», – сказав він.

 У фокусі країни Східного партнерства

Незважаючи на те, що багато існуючих ініціатив і платформ ЄС, про які говорили попередні доповідачі, доступні для МСП у країнах Східного партнерства, панельна дискусія виявила кілька загальних проблем – недостатня обізнаність про доступні технології чи їхні переваги, відсутність навчання чи консультаційної підтримки, а також недостатня цифрова чи бізнес грамотність. Крім того, все ще існує потреба в рішеннях для конкретних країн, щоб покращити доступ до підвищення кваліфікації.

• Айкухі Геворкян з Міністерства економіки Республіки Вірменія повідомила, що МСП становлять 98% підприємств країни. Уряд Вірменії запустив кілька спільних ініціатив і співпрацює з приватним сектором та неурядовими організаціями для підтримки підвищення кваліфікації МСП у цифровій сфері, наприклад, саміт DigiTec, який сприяє цифровій трансформації. «Платформа 5» також є успішним проєктом для підвищення навичок жінок у галузі цифрового маркетингу. Він реалізується спільно з Міністерством праці та соціальних питань та ПРООН Вірменія. Приватний сектор і неурядові ініціативи також спрямовані на задоволення зростаючого попиту на цифрові навички, наприклад, коворкінг та інкубатор «Impact Hub Yerevan» для стартапів і МСП, а також Інноваційний центр Microsoft, який надає навчання та підтримку з таких тем, як хмарні обчислення, великі дані та штучний інтелект. Фонд «Інкубатор підприємств»  у Вірменії, створений за підтримки Світового банку, надає технічну допомогу МСП. Крім того, Міністерство економіки розробило план дій, в якому встановлює пріоритети для цифровізації виробництва та сфери послуг через 24 проєкти, які спрямовані на розбудову екосистеми, навчання та підвищення кваліфікації, розширення можливостей бенефіціарів та запровадження цифрових інструментів, які мають бути реалізовані до 2026 року.
• Шахін Алієв з Агентства інновацій та цифрового розвитку Азербайджану підкреслив, що цифрові навички особливо важливі для секторів роздрібної торгівлі та сільського господарства. Навчання є важливим, але існує потреба визначити випадки використання та допомогти МСП знайти правильні інструменти, необхідні для покращення свого бізнесу. CRM (інструменти управління взаємовідносинами з клієнтами) і цифрова бібліотека відповідних інструментів є одними з основних напрямків. Агентство також підтримує МСП, що працюють у галузі ІКТ, у наданні технічних послуг і послуг технічного директора МСП, які не займаються ІКТ і мають проблеми з внутрішніми потребами в ІКТ. А щоб зменшити ризики цифровізації, проєкт із Technion – Ізраїльським технологічним інститутом, протягом трьох років підготує близько 1000 експертів з кібербезпеки.
• Іраклі Габріадзе, заступник директора Enterprise Georgia, оголосив про нові заходи, які розпочнуться у другій половині 2023 року для підтримки цифровізації МСП. Заходи підтримки включають підвищення обізнаності про переваги цифровізації, а також співфінансування зусиль, спрямованих на підвищення цифрових навичок і впровадження рішень цифровізації. Для впровадження цієї підтримки планується централізовано найняти експертів з цифрової трансформації для реалізації програм, орієнтованих на технології, і розробки планів цифровізації, спеціально розроблених для МСП, включаючи компоненти цифрових навичок. Співфінансування впровадження цифрових рішень і тренінгів може становити до 10 000 євро на компанію або 90% вартості.

• Родіка Круду з Молдовської організації розвитку підприємництва (ODA) сказала, що МСП становлять до 99% економіки Молдови, і уряд дуже уважно ставиться до підтримки їх конкурентоспроможності. Було прийнято кілька законів і стратегій, оскільки спрощення нормативно-правової бази є пріоритетом. ODA має три програми, які включають навчання для підвищення кваліфікації МСП, щоб вони могли задовольняти потреби свого ринку.Нещодавно були розроблені нові навчальні програми, включаючи курси з електронної комерції, цифрового маркетингу та продажів, а також цифрові рішення для вдосконалення таких процесів, як імпорт та експорт. До кінця цього місяця буде обрано організаторів навчання, також шукатимуть донорів для фінансування діяльності, оскільки брак досвіду робить цей ринок конкурентоспроможним. Організація також вивчає шляхи підвищення стійкості своїх програм і проєктів через інші партнерства.
• Денис Блінда, представник Офісу з розвитку підприємництва та експорту України, презентував масштабний національний проєкт сприяння підприємництву та експорту «Дія. Бізнес». Портал був запроваджений у 2021 році в офіційному бренді та екосистемі цифрового уряду «Дія» та є «єдиним вікном» для підприємців, які хочуть створити власний бізнес. Його доповнює офлайн-мережа центрів підтримки. Пропонуються шаблони, бізнес-ідеї, юридичні документи та приклади, а також послуги та консультації, торговий майданчик і освітні програми. В 2023 році були запущені акселераційні програми та інші ініціативи, такі як Visionary Women’s Accelerator і програма «Відважна» для жінок-підприємців. Кількість жінок, які користуються платформою та послугами, зростає і вже становить 50% користувачів.
• Ігор Маркевич з Українського фонду стартапів (УФС) і радник Міністра науки і освіти України сказав, що ІТ-сектор країни був єдиною галуззю, яка розвивалася протягом останнього року, і 70% усіх українських технологічних підприємців все ще там. «ІТ-армія», заснована на співпраці неурядових організацій і уряду, зосереджена на проєктах з кібербезпеки та кібертехнічних технологій. Також потрібна співпраця з наставниками, тренерами, корпораціями тощо, щоб забезпечити доступність цифрового підвищення кваліфікації для підтримки промисловості та оновлення української економіки.

Ініціативи міжнародних організацій 

Під час останньої сесії досліджувалися різноманітні ініціативи в регіоні Східного партнерства щодо усунення прогалин у цифрових навичках, які підтримувалися міжнародними донорами на регіональному та національному рівнях:

• Крістін Ван ден Ейнде з Європейського фонду освіти (ЄФО) звернула увагу на проєкти, реалізовані ЄФО у Вірменії та Україні, які визначили конкретні потреби в цифрових навичках у галузях будівництва, деревообробки та виробництва меблів, а також сприяли розробці регіональних стратегій. Іншим актуальним прикладом для регіону Східного партнерства є проєкт ЄФО на Західних Балканах у агропродовольчому секторі, який об’єднав агропродовольчі компанії, організаторів навчання та посередників для усунення прогалин у цифрових навичках. Вона підкреслила ключову роль, яку можуть відігравати посередницькі органи, такі як торгові палати, агенції регіонального розвитку та інноваційні центри, у розвитку навичок, а також важливість доступу до навчальних ресурсів, таких як майбутня платформа Програми EU4Digital EdTech Hub.
•  Ніклас Рюффер з Німецького агентства розвитку (GIZ) розповів про фінансований Німеччиною проєкт «Цифрова трансформація МСП у країнах Східного партнерства», який буде реалізовуватися з березня 2023 року. Проєкт працюватиме над стратегіями цифровізації на національному рівні, надаватиме кращі статистичні дані та рішення для підтримки МСП, а також працюватиме з кластерами, асоціаціями та іншими посередниками для створення мереж знань.Проєкт також підтримуватиме існуючі та нові центри цифрових інновацій, шляхом надання прямих грантів, навчальних поїздок та консультацій.
• Саломе Вілл, політичний аналітик ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), зазначила, що останніми роками приділяють більше уваги цифровізації та навичкам малого та середнього бізнесу. ОЕСР пропонує політичні поради країнам на основі аналізу, моніторингу та порівняльного аналізу з використанням передового досвіду ОЕСР, платформи для регіонального діалогу та розбудови потенціалу і співпрацює з міністерствами, приватним сектором, академічними та міжнародними організаціями. Ця структура розглядає як впровадження технологій, так і цифрову культуру як необхідні компоненти цифрової трансформації з навичками як наскрізним елементом. Регіональний звіт за 2021 рік показав, що використання цифрових пристроїв у Східних країнах-партнерах є нижчим за рівень ОЕСР та що існує потреба у державно-приватному партнерстві та залученні місцевих екосистем і громад до полегшення доступу МСП до цифрових навичок. Поточні проєкти забезпечують порівняльну оцінку політики цифрових навичок у регіоні Східного партнерства в межах Індексу політики МСП – 2024, а також індивідуальну підтримку для Вірменії та України.
• Франсіско Мораєс Лейтао Кампос, старший економіст Світового банку, розповів про важливість діагностики для розуміння актуальних проблем кожного сектора щодо цифровізації МСП. Дослідження Світового банку щодо впровадження технологій на рівні компаній у всьому світі дозволили зрозуміти регіон Східного партнерства та те, як країни можуть прогресувати; наприклад, у секторі розміщення в Грузії більше компаній використовують CRM, в той час, як оптові та роздрібні МСП зазвичай не використовують їх. Важливо тестувати втручання та отримувати докази концепції, щоб просувати правильні та ефективні втручання. У якості позитивних прикладів він навів навчальну програму проєкту GeNIE (Національна інноваційна екосистема Грузії) та проєкт Digi Trans для розробки та тестування політики підтримки цифровізації.
• Лівія Цуркану з молдовського проєкту «Технології майбутнього» (Future Technologies Activity) поділилася своїм досвідом у підвищенні конкурентоспроможності молдовських компаній у різних секторах. Для того, щоб просувати цифровізацію малих і середніх підприємств та стартапів, необхідно враховувати не лише технології, але й інші аспекти екосистеми, зокрема покращення цифрових навичок серед підприємців, доступ до фінансування та інвестицій, а також а також допоміжні правові рамки для платежів електронної комерції та електронних послуг. Вона наголосила на необхідності навчання цифровим навичкам і заявила: «Ми пишаємось тим, що ми запроваджуємо нові магістерські ступені та нові навчальні програми в університетах, зосереджених на нових технологіях, і тепер студенти отримують оновлені навички, які вони використовуватимуть у майбутньому».

Переглянути повний порядок денний.

Переглянути виступи доповідачів: 

• Ріаз Шах – керівник глобального навчання
• Іраклі Габріадзе – Enterprise Georgia
• Ігор Маркевич – Український фонд стартапів 
• Артурас Піліпоніс – керівник групи Програми EU4Digital, EY 
• Саломе Вілл – Директорат глобальних відносин та співробітництва ОЕСР 
• Франциско Мораєс Лейтао Кампос – Світовий банк

Додаткова інформація

Організації, зацікавлені у співпраці з Програмою EU4Digital для створення EdTech Hub, можуть зв’язатися з командою потоку з питань ІКТ-інновацій за адресою: EU4Digital@lt.ey.com. 

27 січня 2022 року відбувся перший Інноваційний форум «Інноваційні рішення для розвитку екосистем стартапів у Східному партнерстві».

Інноваційний форум – це серія самостійних щорічних можливостей, що зосереджуються на темах, пов’язаних з інноваціями та стартапами, з ініціативою гармонізації цифрових ринків країн Східного партнерства та ЄС.