П’ять ключових питань, які сформували Цифрову конференцію Східного партнерства

Стійкість, реагування на кризу та відновлення були сміливими акцентами Цифрової конференції Східного партнерства – 2022, яка відбулася 24 жовтня. Захід ґрунтувався на результатах першої Цифрової конференції 2021 року. В центрі уваги конференції були пріоритети цифрової трансформації регіону Східного партнерства (СП). З огляду на триваючу загарбницьку війну Росії проти України, доповідачі наголосили на конкретних рішеннях і наявних інструментах, і таким чином, надіслали чіткий сигнал: безпрецедентні дії можливі навіть у складних умовах. Цифрова трансформація має бути в центрі зусиль щодо відновлення, стійкості та реформ у регіоні Східного партнерства.

Учасники дискусії та доповідачі розглянули проблеми та можливості, що стосувалися п’яти ключових питань:

Цифрове управління: як розробити послуги, щоб громадяни хотіли ними користуватися?

Попит на цифрові державні послуги в Україні зріс через переміщення, втрату документів і надзвичайні ситуації з лютого 2022 року. Валерія Іонан, заступник Міністра з питань євроінтеграції в Міністерстві цифрової трансформації, пояснила, як піонерська платформа цифрового управління «Дія» вже допомогла 18,5 млн. користувачів. Наприклад, українці без документів можуть використовувати додаток, щоб ідентифікувати себе, повідомити про втрачене чи пошкоджене майно та отримати доступ до свіжих новин. Ця робота ґрунтується на роках співпраці України з ЄС, але ще багато чого потрібно зробити: «Для нас дуже важливо мати підтримку ЄС і ініціювати нові проєкти технічної допомоги, які допоможуть Україні відновитися».

За словами Ніка Тійса, старшого політичного радника спільної ініціативи SIGMA ОЕСР/ЄС, платформа «Дія» є чудовим прикладом того, як розробка та надання цифрових державних послуг має виходити з мислення,  орієнтованого на громадян. Він підкреслив важливість підкріплення таких продуктів повною політичною структурою для забезпечення того, щоб високоякісне цифрове управління було вплетене в більш загальне право на ефективне управління.

За словами Гарміка Азаряна, Керівника відділу трансформації цифрового уряду Міністерства індустрії високих технологій Республіки Вірменія, під час покращення цифрових державних послуг, необхідно пам’ятати про усіх користувачів. «У нас не просто громадяни. У нас є люди, які не мають жодних документів, і дуже важливо переконатися, що їхній досвід теж позитивний», – пояснив він та додав, що вдосконалення цифрових державних послуг не можна відкидати як «просто» дизайн, щоб користувачі самі вирішували звертатися до таких послуг.

У Молдові, де наразі на душу населення припадає більше українських біженців, ніж у будь-якій іншій країні, тісніші зв’язки з приватними інвесторами призвели до успішного створення цифрового сервісу, який допомагає знайти притулок, їжу та медичну допомогу. «Мені було дуже приємно працювати разом із приватним сектором, спільно розробляти цифрові інструменти для допомоги біженцям», – пояснив Юрій Цуркану, Віце-прем’єр-міністр з питань цифровізації.

Цифрова інфраструктура: як узгодити стратегію з інвестиційними можливостями?

У найближчі роки принаймні 80% громадян Східного партнерства матимуть повний доступ до високошвидкісного дешевого Інтернету. Для досягнення цього є ключовими інвестиції в цифрову інфраструктуру. Гіммат Сінгх Сандху, спеціаліст із цифрового розвитку Світового банку, зауважив, що глобальний ринок зв’язку зростає, і що основні постачальники контенту (Amazon, Google, Microsoft, Facebook) використовують близько 60%, що зросте до 80% загальної міжнародної пропускної здатності.

Учасники конференції дізналися, що уряд Грузії надає пріоритет послугам високошвидкісного широкосмугового Інтернету в сільській місцевості та залучає приватні інвестиції в телекомунікації. Країна вже досягла значного прогресу в напрямку гармонізації із законодавчими та політичними рамками ЄС та дуже активно бере участь в ініціативі EU4Digital. «Ми сподіваємося побачити Грузію як частину єдиного цифрового ринку ЄС», — підкреслив Гурам Гурамішвілі, заступник Міністра телекомунікацій та інформаційних технологій Грузії.

Валерія Іонан, заступник Міністра з питань євроінтеграції в Міністерстві цифрової трансформації України, підкреслила, що відновлення цифрової інфраструктури в Україні є пріоритетним завданням, оскільки в багатьох місцях вона була серйозно пошкоджена або зруйнована під час загарбницької війни Росії проти України. Постраждали оптичні мережі, вежі мобільного зв’язку, кабелі та цифрове обладнання, яке має вирішальне значення для цифрового зв’язку.

Цифрова економіка: як перенести цифрову трансформацію від стартапів до всієї економіки?

За словами Хесуса Лозано, члена Європейської ради з інновацій та старшого експерта з цифрової економіки EU4Digital, цифрова економіка визначається тим, як ми можемо використовувати технологічні ресурси для створення багатства. «Коли ми говоримо про цифрову економіку, ми дуже швидко переходимо до необхідності розвитку стартапів. Але нам також потрібно розширити можливості для кластеризації бізнесу, нам потрібно зробити цифрову трансформацію вже існуючого бізнесу», — прокоментував він та наголосив на необхідності ширшого фокусу, ніж просто розвиток стартапів.

Азербайджан географічно розташований між кількома регіонами «на перехресті міжнародної торгівлі», сказав Бахтіяр Мамедов, заступник Голови адміністрації Міністерства цифрового розвитку та транспорту країни. Таким чином, країна бачить переваги створення та зміцнення транскордонних цифрових зв’язків, розглядає рішення для спрощення електронної торгівлі, а також цифрові транспортні коридори. «Розумні» міста та села були перераховані як додаткові сфери уваги.

Вірменія також надає пріоритет сумісності даних для громадян і підприємств, щоб різні державні установи уникали повторного збору інформації. Крім того, країна перевірила, як розпізнавати електронні підписи ЄС і Вірменії, для сприяння більш плавним процесам цифрової економіки. «Ми йдемо цим шляхом, і я не думаю, що зараз є дорога назад, тому нам знадобиться час, щоб досягнути цієї мети», – сказав Гармік Азарян.

За підтримки EU4Digital Молдова працює над цифровізацією та спрощенням митних послуг, щоб полегшити перевірки на пунктах перетину кордону. Юрій Цуркану підкреслив, що країна прагне стати ще більш сумісною з ЄС, зокрема з Румунією, яка є головним комерційним партнером.

Цифрові навички: як пов’язати прогрес Східного партнерства з ЄС як орієнтиром?

За словами Хесуса Лозано, цифрові навички, технології та інновації є трьома рушійними силами процесу створення багатства за допомогою технологічних ресурсів.

У Молдові «ми почали здебільшого з технологій, а завершили з великою кількістю взаємопов’язаних мікросервісів — дуже потужних, дуже перспективних, але ми не інвестували стільки в людський капітал», — зазначив Юрій Цуркану. У результаті, зазначив він, цифрову трансформацію довелося переглянути як процес, що враховує розвиток цифрових навичок.

У той час як ЄС встановив дуже чіткі цілі для своїх держав-членів, Фабіо Наскімбені з Європейського фонду освіти зазначив, що стратегічні документи у Східних країнах-партнерах також визнають компетенції, потужності та можливості цифрових навичок пріоритетними. Однак не існує однакової здатності вимірювання цифрових можливостей, сказав він та додав, що досягнення амбітної мети в 1 мільйон висококваліфікованих громадян у Східному партнерстві вимагатиме повного впровадження цілісної загальнорегіональної системи моніторингу, подібної до Індексу цифрової економіки та суспільства ЄС.  

Кібербезпека: як забезпечити, щоб стійкість залишалася основою цифрової трансформації?

«З війною в Україні нам довелося повністю переглянути нашу цифрову стратегію», — додав Юрій Цуркану та зазначив, що стійкість молдовської адміністрації має бути додана як новий пріоритет, а також нагальна потреба зміцнити національну систему кібербезпеки. 

«Коли мова йде про виклики кібербезпеки в Східних країнах-партнерах, дуже важливо чітко формулювати відмінності між країнами. Водночас ми всі усвідомлюємо, що багато загроз схожі», – зазначив Танел Танг, Керівник групи підтримки України Європейської Комісії. Наприклад, загальні гібридні загрози, зокрема дезінформація, були названі такими поширеними проблемами.

Кібербезпека є одним із напрямків спільної регіональної програми ЄС та Ради Європи CyberEast, яка пропонує інструменти для підвищення стійкості проти кібератак. Вона охоплює не лише технічну підготовленість, але й узгодження законодавчої бази та системи управління із законодавством ЄС.

ЄС також виділив 10 мільйонів євро для підвищення кіберстійкості українських державних органів з початку російської агресії, та забезпечив швидке реагування за допомогою проєкту «Підтримка ЄС для зміцнення кібербезпеки в Україні», який охоплює програмне та апаратне забезпечення, системи критичної інфраструктури та евакуацію. Крім того, додаткові 15 мільйонів євро було виділено на стійку цифрову трансформацію.

«У кіберпросторі кордони дуже розпливчасті, а інколи їх взагалі не існує», — сказав Танел Танг та додав, що досвід протидії кіберзагрозам існує по обидва боки кордонів Східного партнерства та ЄС. Тому важливо продовжувати об’єднувати експертів із стійкої цифрової трансформації різних країн.

Додаткова інформація

Цифрова конференція Східного партнерства 24 жовтня, Початкове засідання II фази Програми EU4Digital та засідання Керівного комітету 25 жовтня 2022 року були організовані Програмою EU4Digital.

Дивіться відео Цифрової конференції Східного партнерства – 2022 та читайте про всіх спікерів конференції.