Пандемія COVID-19 зробила очевидною необхідність цифрового зв’язку і доступу до цифрових послуг.

Дослідження, проведене Світовим банком, показало, що близько половини опитаних фірм реагували на пандемічну кризу за допомогою цифрових технологій та цифрових рішень. Подібним чином люди перейшли, де це можливо, на онлайн-режими покупок, роботи та соціалізації. Наприклад, платформи онлайн-відеоконференцій, такі як Zoom, зафіксували тридцятикратне збільшення кількості учасників зустрічей щодня з кінця 2019 року до середини 2020 року. Оскільки більшість країн у всьому світі ввели локдауни, навіть пошуки «електронної комерції» у провідній пошуковій системі Google зафіксували стрибок на початку 2020 року. Зі зростанням використання цифрових технологій та рішень зараз питання подолання давніх розбіжностей у доступі до зв’язку є ще гострішим. І завдяки експоненціальному збільшенню сервісів та додатків, які більше покладаються на високошвидкісне широкосмугове підключення, для країн буде критично важливо пришвидшити доступ до Інтернету для всіх без виключення та дискримінації. Це дозволить усім людям, підприємствам та установам здійснити перехід до оцифрування у відповідь на цю пандемію, а також налаштуватися на стійке відновлення та підготуватися до майбутніх потрясінь.

Цілі Гігабітного суспільства Європейського Союзу вказують шлях до бачення такого зв’язаного суспільства. Це створює основу для країн, щоб працювати над подоланням розривів у доходах, місцезнаходженні, демографічних показниках та доступності, що заважало багатьом людям отримувати доступ до цифрових можливостей.

Світовий банк тісно співпрацював з Європейською Комісією в межах ініціативи EU4Digital, щоб допомогти країнам Східного партнерства (СП) – Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдові та Україні розробити та оновити свої національні широкосмугові стратегії та визначити дорожні карти для реалізації гігабітного підключення.

Гігабітний широкосмуговий зв’язок можливий у країнах Східного партнерства 

Східні країни-партнери досягли успіху в розширенні доступу до Інтернету для свого населення: за станом на 2019 рік понад двох третин людей були користувачами Інтернету. Однак результати аналізу, проведеного Світовим банком, свідчать про те, що більшість користувачів Інтернету, і, безумовно, тих, хто має кращий зв’язок, перебувають у міських районах. Більше того, існуючі мережі можуть бути не в змозі підтримувати швидкість на рівні гігабіту: як показано на малюнку 1, від чверті до дев’яти десятих домогосподарств в даний час не є абонентами технології волоконно-оптичного зв’язку для дому (FTTH), що є, ймовірно, мережевою технологією, яка може забезпечити такі швидкості. Мережі п’ятого покоління (5G), які також можуть забезпечити таку якість, лише зараз розгортаються в цих країнах, що передбачає довгий шлях до досягнення цих цілей.

Однак ці цілі досяжні. У таких країнах, як Сінгапур та Об’єднані Арабські Емірати, мережі FTTH покривають більшу частину їх населення. У більших країнах, таких як Китай, також вдалося підключити більшість домогосподарств до FTTH. Такі країни, як Литва та Іспанія, вже реєструють швидкість фіксованого широкосмугового з’єднання понад 100 Мбіт/с. Шлях кожної країни до гігабітного суспільства буде відрізнятися, але ці приклади свідчать про те, що країни Східного партнерства мають різні передові практики для визначення своїх дорожніх карт для досягнення гігабітного зв’язку для всіх.

Основні складові для широкосмугового зв’язку для всіх

Справді, світовий досвід та передова практика, які добре вписані у власну практику та регуляторну базу Європейського Союзу, виділяють певні загальні теми, які лежать в основі ринків широкосмугового зв’язку, що добре функціонують. В першу чергу до них належать:

• Посилення конкурентного тиску на постачальників послуг у різних підсегментах ланцюжка створення вартості – від першої до останньої милі через ринки чи політичні дії для покращення ринкових результатів для споживачів;
• Мобілізація приватних інвестицій для розширення мереж та покращення якості обслуговування, в тому числі шляхом стратегічного використання державного фінансування для зменшення приватних інвестицій, де це необхідно; і,
• Розширення можливостей користувачів цифрових технологій стимулювати попит, набувати знань про продуктивне використання широкосмугового зв’язку, збільшити цифрову інтеграцію та максимізувати економічний вплив.

Потрібно відзначити, що створення конкурентних ринків та залучення приватних інвестицій є критично важливими елементами для країн Східного партнерства для вивільнення свого гігабітного потенціалу зв’язку. Інвестиції, необхідні для досягнення універсального покриття FTTH, значні – ми підрахували, що в кінці 2020 року рівень інвестицій, необхідних для досягнення 100-відсоткового покриття оптоволоконними лініями в шести країнах Східного партнерства, становив від 4 до 14 мільярдів євро. Багато з цього можна мобілізувати з приватних джерел, якщо сприятливе середовище створює правильні стимули та тиск. Крім того, існують конкретні прогалини – там, де широкосмугове розповсюдження комерційно малоймовірне в розумні терміни через причини високої вартості, потенціалу з низьким рівнем доходу або обмеженої конкуренції, – тоді можна було б розглянути якісь форми державного фінансування або зменшення ризику.

Паралельні зусилля щодо збільшення вартості широкосмугового зв’язку для людей та бізнесу розширять ринки збуту. Це може включати програми цифрової грамотності, розробку сценаріїв використання широкосмугового зв’язку, що реалізують соціальні та економічні можливості, і глибше оцифрування державних і приватних послуг.

Управління попитом та подолання розбіжностей

Країни Східного партнерства можуть зробити більше для мобілізації приватного капіталу та подолання цифрових розбіжностей. Для цього потрібно оновити законодавчу базу для посилення конкурентного тиску на ринках широкосмугового зв’язку, зменшити витрати на поширення широкосмугового зв’язку, швидше впроваджувати нові технології (такі як 5G) та підвищити регуляторну компетентність та незалежність.

Це створить умови для мобілізації приватного капіталу. На додаток до цільових програм щодо усунення існуючих прогалин і розбіжностей за рахунок програм з боку попиту, Східні країни-партнери можуть твердо позиціонувати себе для більш ефективного відновлення глобальної цифрової економіки.

Валерія Дессоліс, Наталія Гельвановська-Гарсія, Хуан Навас-Сабатер та Сіддхартха Раджа: березень 2021

Цифрові широкосмугові стратегії EU4Digital в регіоні Східного партнерства – проєкт, реалізований Світовим банком