Застосування цифрових технологій в охороні здоров’я відкриває нові інноваційні перспективи для майбутнього охорони здоров’я в ЄС та регіонах Східного партнерства (СП). Розробляються нові технічні рішення для системи електронної охорони здоров’я, які мають силу здійснити революцію в традиційній медицині завдяки орієнтованому на пацієнта медичному обслуговуванню, що керується даними. Існує багато можливостей та рішень в ЄС та Східних країнах-партнерах, які можуть наблизити охорону здоров’я до цифрового підходу. Однак певні труднощі щодо впровадження нових рішень залишаються.

Представники Програми EU4Digital обговорили майбутнє цифрової охорони здоров’я з експертом у цій галузі, професором Енріке Мартінсом, який надав уявлення про перспективи та проблеми, які потрібно подолати, щоб повністю розкрити потенціал цифрових технологій у галузі охорони здоров’я. Він лікар – терапевт, магістр та доктор філософії з менеджменту і працює в галузі цифрового здоров’я понад 20 років.

Кінцевою метою системи електронної охорони здоров’я є зміщення фокусу у наданні медичної допомоги від лікарського та лікарняно-орієнтованого підходу до орієнтації на пацієнта та оздоровлення завдяки використанню цифрових технологій. Це проявляється у використанні цифрових систем для зведення даних про пацієнтів в єдину Електронну медичну картку, яка може бути доступною для різних медичних працівників, або використанні електронних рецептів, щоб надати пацієнтам мобільність для легшого доступу до призначених ліків. Система електронної охорони здоров’я також передбачає використання сучасних технологій, таких як штучний інтелект (ШІ) або програмне забезпечення для обробки великих даних для підтримки політики профілактики захворювань, сигналізуючи про потенційні відхилення або ризики в даних.

Майбутні рішення

Що стосується майбутніх рішень в ЄС та Східному партнерстві, використання електронних медичних карток та електронних рецептів є головними питаннями на порядку денному. Вони покладаються на наявність сумісних цифрових систем для обміну медичною інформацією. Першочерговим завданням у майбутньому є забезпечення можливості використання цих рішень за кордоном. Це означає, що громадянин з Люксембургу, який подорожує до Хорватії у відпустку, матиме можливість забрати ліки, виписані в Люксембурзі, в аптеці Хорватії. У межах ЄС проводяться пілотні програми транскордонного електронного рецепту, які в майбутньому можуть також проходити випробування в межах регіону Східного партнерства або навіть між ЄС та регіонами Східного партнерства.

Проблема транскордонної системи електронної охорони здоров’я полягає у взаємодії цифрових систем охорони здоров’я. Професор Мартінс використовує банківський сектор як приклад. Фінансовий банкінг – це транскордонна послуга, при якій громадяни однієї країни можуть зняти гроші з банкомату іншої країни. Це спирається на те, що ваш домашній банк та іноземний банк мають подібні операційні системи, які можуть спілкуватися між собою та обмінюватися банківською інформацією, такою як номери рахунків та сума. В системі електронної охорони здоров’я також необхідний транскордонний обмін даними, за винятком того, що дані про стан здоров’я – це не завжди лише цифри, а також текст і зображення, що додає складності. Загальні стандарти забезпечення подібних операційних систем та цифрових інструментів є ключовим елементом для обміну інформацією. Інший виклик у транскордонній системі електронної охорони здоров’я – це сумісність медичної компетентності, яка необхідна для електронного рецепту, коли одна країна повинна визнати рецепт медичного працівника з іншої країни.

«Безперервний потік інформації та даних про здоров’я між відповідними організаціями, регіонами та навіть країнами є наступним порогом для системи електронної охорони здоров’я. Це спирається на розвиток гармонізованих та інтероперабельних служб системи електронної охорони здоров’я на національному та регіональному рівнях», – підкреслює Мартинас Даугірдас, начальник відділу з питань системи електронної охорони здоров’я в Програмі EU4Digital.

Робототехніка та використання штучного інтелекту (ШІ) – ще одна майбутня можливість, яка може перетворити охорону здоров’я. На думку професора Мартінса, зображення повністю автономних гуманоїдних роботів, які лікують пацієнтів, є скоріше науковою фантастикою, ніж реальністю, але використання роботизованих деталей для підтримки медичних працівників та пацієнтів стає вже зростаючою галуззю. Наприклад, робототехнічна рука може використовуватися ортопедичними медичними працівниками, щоб допомогти їм лікувати пацієнтів, надаючи додаткову підтримку або силу для руху та маніпулювання кінцівками. Використання екзоскелетів – цифрового посиленого механізму механічної підтримки, вже є прототипом в ЄС для сприяння реабілітації хворих на інсульт, допомагаючи їм відновити свою здатність ходити за менший час, ніж традиційні фізіотерапевтичні практики.

У цих нових передових технологічних галузях ШІ та робототехніки Східні країни-партнери можуть мати перевагу, оскільки вони розробляють нові лікарні та медичні установи. Вони можуть бути оснащені передовими Інтернет-технологіями та бездротовими мережами, щоб зробити середовище більш придатним для нових цифрових технологій. У європейських країнах, де лікарні іноді розміщуються у будівлях, що існують століттями, може бути складніше модернізувати необхідну бездротову інфраструктуру.

У майбутньому цифрові технології охорони здоров’я також можуть бути спрямовані на наближення медичних послуг до пацієнта. Наразі в лікарнях лікарі швидкої допомоги покладаються на системи сортування, щоб визначити пріоритетність пацієнтів, які терміново потребують допомоги. Застосовуючи нові технології, це може бути підтримано цифровими інтерфейсами, де пацієнти надаватимуть свої симптоми за допомогою додатку, які потім оцінюватимуть у цифровій формі за допомогою стандартизованих протоколів відстеження симптомів для розподілу різних рівнів пріоритету. Професор Мартінс додає, що деякі медичні компетенції можна наблизити до пацієнта вдома за допомогою цифрових засобів та вдосконаленої телемедицини. Наприклад, замість того, щоб поїхати до лікаря, щоб задати кілька запитань і отримати рецепт, можна встановити медичні кіоски, щоб пацієнти могли взаємодіяти з лікарем на відстані та отримувати однакові відповіді та рецепти. Ці децентралізовані підрозділи все ще покладатимуться на потужне центральне медичне забезпечення, яке буде головним центром цифрової довіри та постачальником цифрових послуг.

У будь-якій системі, керованій даними, важливим є забезпечення конфіденційності та безпеки даних. Дані про здоров’я є конфіденційними та особистими, що робить конфіденційність даних важливою опорою цифрової охорони здоров’я. Системи та протоколи повинні гарантувати, що конфіденційність даних гарантується для даних здоров’я пацієнтів відповідно до законодавства про конфіденційність даних, щоб громадянин міг контролювати доступ до них. Потрібно також створити системи безпеки та довіри для захисту від несанкціонованого доступу. Дані про стан здоров’я повинні зберігатися в стійких та захищених системах для забезпечення безпеки. Системи довіри є важливою частиною забезпечення цієї безпеки з використанням електронної ідентифікації пацієнтів та медиків для надання доступу до даних.

Інші міркування

Окрім технічних обмежень, інші проблеми пов’язані з людьми та тим, як нові рішення можуть бути інтегровані в сучасне середовище охорони здоров’я. Щоб технологія була корисною та перетворюючою, вона повинна бути прийнята та використана практиками та кінцевими споживачами.

Якщо інструмент розроблений для пацієнтів, але вони не сприймають його цінність, або якщо існують прогалини у навичках, що заважає їм використовувати технологію, то цифрові інструменти не надають цінності. Професор Мартінс підкреслює, що «взаємодія між людьми» необхідна, щоб навички та мислення людей щодо цифрових технологій в галузі охорони здоров’я також співпадали, та щоб вони могли працювати з низкою інструментів у різних умовах. Це означає, що потрібно забезпечити доступ як пацієнтів, так і медичних працівників до навчання цифровим навичкам для того, щоб користуватися системою електронної охорони здоров’я за допомогою доступних технологій.

Подальшим рішенням для заохочення використання нових цифрових інструментів є виділення переваг, які можуть надати цифрові технології охорони здоров’я пацієнтам та медичним працівникам. Пандемія COVID-19 висунула охорону здоров’я та систему електронної тохорони здоров’я на перший план завдяки поєднанню цифрових даних та даних про здоров’я у програмах відстеження для обмеження поширення інфекції. Однак у більш традиційній обстановці професор Енріке Мартінс підкреслює важливість голосу пацієнта для просування системи електронної охорони здоров’я: «Змусити пацієнта запитати у своїх медичних працівників про цифрові медичні послуги – це дуже потужний спосіб показати реальні причини прийняття цих рішень та переваги, які вони їм приносять». Діалог між медичними працівниками та пацієнтом може стати способом заохочення та залучення їх до нових можливостей системи електронної охорони здоров’я.

Серед цих можливостей, рішень та викликів основною темою є те, як найкраще використовувати технології для забезпечення кращого, більш досконалого та персоналізованого медичного обслуговування громадян. Мова може йти не про кількість різних технологій, а про інтероперабельні та використовувані системи, які можуть покращити та розширити доступ громадян до медичного обслуговування.

Європейський Союз, через ініціативу EU4Digital, співпрацює зі Східними країнами-партнерами, щоб підтримати розробку національних рамок системи електронної охорони здоров’я та гармонізованих систем між СП та ЄС. Щоб дізнатись більше про цілі та прогрес, досягнутий в системі електронної охорони здоров’я, відвідайте тематичну сторінку Системи електронної охорони здоров’я.