Цифрова трансформація швидко змінює економічний ландшафт. Технології, що розвиваються, суттєво впливають на ринок праці та освіту, яка відповідатиме потребам цифрової роботи та стилю життя. Пандемія COVID-19 упорядкувала цифрову трансформацію багатьох організацій та МСП і навіть державні органи зараз пропонують свої послуги в Інтернеті. Крім того, пандемія висвітлила ті сфери цифрової економіки та суспільства, які потребують вдосконалення, і особливо важливість відповідних цифрових навичок.

У деяких випадках необхідна додаткова інфраструктура для забезпечення ефективного переходу служби в онлайн середовище; отже, платформи та веб-рішення були створені там, де це було визнано необхідним. Існує велика ймовірність того, що віддалена робота та цифрові послуги залишаться новим звичним явищем у деяких сферах економіки. Однак перехід до цифрових державних та приватних послуг наочно продемонстрував відсутність цифрових навичок як серед населення, так і серед державних службовців. Це призводить до затримок у впровадженні цифрових послуг або заважає успішному використанню.

Перехід на оцифровані послуги ще раз збільшив цифровий розрив і чітко продемонстрував, що навіть при тому, що відбувається зараз у цифровій інфраструктурі та навичках, все ще існує багато неблагополучних членів суспільства, які не можуть брати участь у цифровій економіці та суспільстві. Тому необхідна більша увага для їх розширення можливостей як в ЄС, так і в Східних країнах-партнерах. Організація Об’єднаних Націй заявила, що цифрові технології здатні посилити і навіть прискорити нерівність, і ми ризикуємо виключити майже половину населення світу, більшість із них – жінки, які досі не мають доступу до Інтернету.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що цифрова грамотність повинна бути основою для кожного; однак цифрова зрілість загального населення сильно варіюється між окремими державами-членами ЄС та Східними країнами-партнерами. Індекс цифрової економіки та суспільства (DESI) показує, що четверо з десяти дорослих в ЄС не мають базових цифрових навичок. Крім того, понад 70% підприємств повідомляють про відсутність персоналу, що володіє відповідними цифровими навичками, як про перешкоду для інвестицій. Східні країни-партнери стикаються з подібною проблемою, а рівень базових цифрових навичок населення залишається відносно низьким. Наприклад, опитування, проведене Кавказьким барометром у 2019 році, показало, що 47% населення Грузії не має базових знань для користування комп’ютерами. Подібна ситуація спостерігається у Вірменії, де 34% дорослих не мали базових цифрових навичок у 2019 році. Опитування Міністерства цифрової трансформації України у 2019 році показало, що в Україні 53% населення мали нижчі за базові цифрові навички, а 15,1% не мали ніяких цифрових навичок.

Для того, щоб усі громадяни могли скористатися цифровізацією та володіти навичками, необхідними для участі в цифровому суспільстві, Європейська Комісія планує забезпечити щонайменше 80% європейських громадян базовими цифровими навичками за допомогою існуючих ініціатив, таких як Європейський порядок денний у галузі навичок та План дій з цифрової освіти. Крім того, Комісія запропонувала Цифровий компас для втілення цифрових амбіцій ЄС на 20-30 рік у конкретні терміни. Основні цілі згруповані за чотирма напрямками:

1. Громадяни, що володіють цифровими навичками, і висококваліфіковані фахівці в галузі цифрових технологій; до 2030 р. щонайменше 80% усіх дорослих мають володіти базовими цифровими навичками, а в ЄС повинно бути 20 мільйонів зайнятих спеціалістів з ІКТ – в той час, як більше жінок повинно займатися такою роботою;
2. Захищені, ефективні та стійкі цифрові інфраструктури; до 2030 року всі домогосподарства ЄС повинні мати гігабітний зв’язок, а всі населені пункти повинні бути охоплені 5G; виробництво передових та стійких напівпровідників у Європі має становити 20% світового виробництва; 10 000 кліматично нейтральних високозахищених крайових вузлів слід розмістити в ЄС, а Європа повинна мати свій перший квантовий комп’ютер;
3. Цифрова трансформація бізнесу; до 2030 року три з чотирьох компаній повинні користуватися послугами хмарних обчислень, великими даними та штучним інтелектом; більше 90% МСП повинні досягти принаймні базового рівня цифрової інтенсивності; кількість єдинорогів в ЄС має подвоїтися;
4. Оцифрування державних послуг; до 2030 року всі ключові державні послуги повинні бути доступними в Інтернеті; всі громадяни повинні мати доступ до своїх електронних медичних карт; 80% громадян повинні використовувати рішення електронної ідентифікації.

Європейська Комісія взяла на себе зобов’язання подолати розрив у цифрових навичках та просувати проєкти та стратегії для підвищення рівня цифрових навичок у Європі. Більшість із цих ініціатив тісно пов’язані із зусиллями Програми EU4Digital у Східних країнах-партнерах, такими як створення Національних коаліцій з питань цифрових навичок та робочих місць та розробка Спільної методології для вимірювання та прогнозування розривів у цифрових навичках у відповідності з DESI. Європейська платформа цифрових навичок та робочих місць – нова ініціатива, яка нещодавно була розпочата в межах Програми сприяння підключенню Європи. Вона пропонує інформацію та ресурси щодо цифрових навичок, а також можливості навчання та фінансування, які можуть виявитися корисними для нещодавно створених національних коаліцій у Східних країнах-партнерах.

Підкреслюється, що вимір цифрових навичок грає ключову роль в аналізі розвитку цифрового переходу і розриву в цифрових навичках. З цією метою щорічно розробляються звіти DESI, які відстежують цифрові показники держав-членів в різних галузях, щоб слідкувати за прогресом і визначити, де необхідні подальші зусилля. Впровадження вимірювання показників цифрових навичок у відповідності до DESI дозволить Східним країнам-партнерам порівняти свій прогрес, оцінити ефективність інвестицій та визначити напрямки вдосконалення для подальшого розвитку цифрової компетентності.