Усунення розриву у цифрових навичках: ключовий пріоритет для ЄС та Східного партнерства

Цифрова трансформація швидко змінює економічний ландшафт. Технології, що розвиваються, суттєво впливають на ринок праці та освіту, яка відповідатиме потребам цифрової роботи та стилю життя. Пандемія COVID-19 упорядкувала цифрову трансформацію багатьох організацій та МСП і навіть державні органи зараз пропонують свої послуги в Інтернеті. Крім того, пандемія висвітлила ті сфери цифрової економіки та суспільства, які потребують вдосконалення, і особливо важливість відповідних цифрових навичок.

У деяких випадках необхідна додаткова інфраструктура для забезпечення ефективного переходу служби в онлайн середовище; отже, платформи та веб-рішення були створені там, де це було визнано необхідним. Існує велика ймовірність того, що віддалена робота та цифрові послуги залишаться новим звичним явищем у деяких сферах економіки. Однак перехід до цифрових державних та приватних послуг наочно продемонстрував відсутність цифрових навичок як серед населення, так і серед державних службовців. Це призводить до затримок у впровадженні цифрових послуг або заважає успішному використанню.

Перехід на оцифровані послуги ще раз збільшив цифровий розрив і чітко продемонстрував, що навіть при тому, що відбувається зараз у цифровій інфраструктурі та навичках, все ще існує багато неблагополучних членів суспільства, які не можуть брати участь у цифровій економіці та суспільстві. Тому необхідна більша увага для їх розширення можливостей як в ЄС, так і в Східних країнах-партнерах. Організація Об’єднаних Націй заявила, що цифрові технології здатні посилити і навіть прискорити нерівність, і ми ризикуємо виключити майже половину населення світу, більшість із них – жінки, які досі не мають доступу до Інтернету.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що цифрова грамотність повинна бути основою для кожного; однак цифрова зрілість загального населення сильно варіюється між окремими державами-членами ЄС та Східними країнами-партнерами. Індекс цифрової економіки та суспільства (DESI) показує, що четверо з десяти дорослих в ЄС не мають базових цифрових навичок. Крім того, понад 70% підприємств повідомляють про відсутність персоналу, що володіє відповідними цифровими навичками, як про перешкоду для інвестицій. Східні країни-партнери стикаються з подібною проблемою, а рівень базових цифрових навичок населення залишається відносно низьким. Наприклад, опитування, проведене Кавказьким барометром у 2019 році, показало, що 47% населення Грузії не має базових знань для користування комп’ютерами. Подібна ситуація спостерігається у Вірменії, де 34% дорослих не мали базових цифрових навичок у 2019 році. Опитування Міністерства цифрової трансформації України у 2019 році показало, що в Україні 53% населення мали нижчі за базові цифрові навички, а 15,1% не мали ніяких цифрових навичок.

Для того, щоб усі громадяни могли скористатися цифровізацією та володіти навичками, необхідними для участі в цифровому суспільстві, Європейська Комісія планує забезпечити щонайменше 80% європейських громадян базовими цифровими навичками за допомогою існуючих ініціатив, таких як Європейський порядок денний у галузі навичок та План дій з цифрової освіти. Крім того, Комісія запропонувала Цифровий компас для втілення цифрових амбіцій ЄС на 20-30 рік у конкретні терміни. Основні цілі згруповані за чотирма напрямками:

1. Громадяни, що володіють цифровими навичками, і висококваліфіковані фахівці в галузі цифрових технологій; до 2030 р. щонайменше 80% усіх дорослих мають володіти базовими цифровими навичками, а в ЄС повинно бути 20 мільйонів зайнятих спеціалістів з ІКТ – в той час, як більше жінок повинно займатися такою роботою;
2. Захищені, ефективні та стійкі цифрові інфраструктури; до 2030 року всі домогосподарства ЄС повинні мати гігабітний зв’язок, а всі населені пункти повинні бути охоплені 5G; виробництво передових та стійких напівпровідників у Європі має становити 20% світового виробництва; 10 000 кліматично нейтральних високозахищених крайових вузлів слід розмістити в ЄС, а Європа повинна мати свій перший квантовий комп’ютер;
3. Цифрова трансформація бізнесу; до 2030 року три з чотирьох компаній повинні користуватися послугами хмарних обчислень, великими даними та штучним інтелектом; більше 90% МСП повинні досягти принаймні базового рівня цифрової інтенсивності; кількість єдинорогів в ЄС має подвоїтися;
4. Оцифрування державних послуг; до 2030 року всі ключові державні послуги повинні бути доступними в Інтернеті; всі громадяни повинні мати доступ до своїх електронних медичних карт; 80% громадян повинні використовувати рішення електронної ідентифікації.

Європейська Комісія взяла на себе зобов’язання подолати розрив у цифрових навичках та просувати проєкти та стратегії для підвищення рівня цифрових навичок у Європі. Більшість із цих ініціатив тісно пов’язані із зусиллями Програми EU4Digital у Східних країнах-партнерах, такими як створення Національних коаліцій з питань цифрових навичок та робочих місць та розробка Спільної методології для вимірювання та прогнозування розривів у цифрових навичках у відповідності з DESI. Європейська платформа цифрових навичок та робочих місць – нова ініціатива, яка нещодавно була розпочата в межах Програми сприяння підключенню Європи. Вона пропонує інформацію та ресурси щодо цифрових навичок, а також можливості навчання та фінансування, які можуть виявитися корисними для нещодавно створених національних коаліцій у Східних країнах-партнерах.

Підкреслюється, що вимір цифрових навичок грає ключову роль в аналізі розвитку цифрового переходу і розриву в цифрових навичках. З цією метою щорічно розробляються звіти DESI, які відстежують цифрові показники держав-членів в різних галузях, щоб слідкувати за прогресом і визначити, де необхідні подальші зусилля. Впровадження вимірювання показників цифрових навичок у відповідності до DESI дозволить Східним країнам-партнерам порівняти свій прогрес, оцінити ефективність інвестицій та визначити напрямки вдосконалення для подальшого розвитку цифрової компетентності.