Стійкість і цифрова трансформація: українські університети під час війни

Цифрові технології, які підтримують дослідження та освіту (НДДКР), стикаються з викликами війни в Україні. Тут Асоціація УРАН — партнер проєкту EU4Digital: Об’єднання дослідницьких та освітніх спільнот (EaPConnect),  надає спеціалізовані послуги науково-дослідницьким установам країни, зокрема Херсонському національному технічному університету (ХНТУ). Тривала співпраця між двома організаціями лише зміцнилася протягом останніх двох років, що призвело до нових планів щодо розвитку.

Місія Асоціації УРАН полягає в підтримці інноваційної та сучасної освіти та науки в Україні і забезпеченні можливості науково-дослідницьких установ країни співпрацювати на міжнародній арені. Організація надає університетам і науково-дослідницьким установам доступ до мережевих технологій, електронних дослідницьких інфраструктур, захищених каналів для швидкого обміну великими науковими даними та цифрових послуг, спеціально розроблених для науковців і викладачів, включаючи дистанційне навчання та спеціалізований глобальний WiFi роумінговий сервіс eduroam. Після початку загарбницької війни Росії проти України освітяни та науковці потребували додаткової підтримки в складних обставинах та умовах, в результаті чого, навантаження на УРАН значно зросло.

Регулярне завдання Асоціації УРАН із забезпечення функціональності спеціалізованої національної інтернет-мережі НДДКР потребувало додаткових зусиль на тлі ракетних атак і відключень електроенергії. Тому УРАН адаптує цю інфраструктуру, зменшує енергозалежні вузли в архітектурі мережі та переходить на волоконно-оптичні з’єднання для безперебійного обслуговування навіть без електроенергії.

Нові спільні потреби

Війна також створила нові потреби для користувачів УРАНу. Деякі з них є спільними для всіх дослідницьких і освітніх установ, наприклад потреба переміщених студентів і співробітників отримати доступ до університетських мереж. При цьому такий доступ надає сервіс eduroam, і за останні два роки УРАН підключив до цього сервісу ще десять закладів.

Ще одна важлива вимога — захист університетських і дослідницьких даних перед обличчям руйнування фізичної ІТ-інфраструктури ворожими ракетами чи безпілотниками. Щоб запобігти втраті даних, УРАН пропонує установам можливість перенести свою ІТ-інфраструктуру в хмари іноземних провайдерів, зокрема в хмари Amazon Web Services і Microsoft Azure, які надають свої послуги безкоштовно з початку війни.

Крім того, УРАН бере участь у співпраці з українськими та міжнародними партнерами, такими як пан’європейська мережева асоціація НДДКР GÉANT та проєкт «Відкриті хмари для дослідницьких середовищ» (OCRE), та допомагає розробити механізм для науково-дослідних установ, щоб отримати значні знижки на такі хмарні послуги у майбутньому.

Особлива допомога – історія ХНТУ

Для деяких установ-користувачів УРАНу війна створила додаткові потреби, які потребують подальшої спеціальної допомоги. Одним із таких закладів є ХНТУ.

Коли в перші дні конфлікту південне місто Херсон опинилося в зоні бойових дій, будівлі ХНТУ зазнали значних ушкоджень. Університет перейшов на дистанційну роботу. Потім за кілька днів був окупований Херсон; евакуація людей і майна стала неможливою. Тоді насамперед необхідно було перенести інформаційні ресурси та системи університету в хмару за допомогою УРАНу. Начальник відділу ІТ ХНТУ Олександр Мельниченко згадує: «Перш за все ми рятували інформацію, яка була лише на папері. Ми щодня сканували оригінали та завантажували цифрові копії в хмару. Ми так робили до липня 2022 року, коли приміщення університету зайняла окупаційна військова адміністрація».

Технічна команда ХНТУ передавала дані в неробочий час, що дозволило продовжити заняття в університеті за розкладом. Після того, як дані потрапляли в хмару, вони були видалені з херсонської комп’ютерної системи, яку потім вивели з ладу, щоб окупанти не могли ними скористатися. Коли окупанти таки захопили ХНТУ та знеструмили його центр зберігання даних, користувачі навіть не помітили, оскільки критично важливі цифрові сервіси вже були оперативно відновлені в хмарі.

Поступово ХНТУ евакуювався до Хмельницького, міста на заході України, хоча деякі віддані своїй справі співробітники залишилися в Херсоні та продовжували викладати. Фахівці УРАНу допомогли швидко підключити нове приміщення ХНТУ до мережі «УРАН» по оптоволоконним каналам. УРАН також безкоштовно надав обладнання для дротових і бездротових мереж і з часом додавав більше, оскільки кількість приміщень університету на новому місці збільшувалась, що дозволило віддалено працювати співробітникам і студентам.

Олександр Мельниченко вважає справді вагомим досягненням швидке відновлення повноцінної роботи університету на новому місці та зазначає, що не всім закладам з окупованих територій вдалося зберегти та відновити свої інформаційні системи.

Тісна співпраця, більше переваг

Відносини між ХНТУ та Асоціацією УРАН були прикладом такого тривалого співробітництва. І його користь принесла не лише ХНТУ, а й УРАНу та широким верствам населення. Наприклад, у перші дні війни співробітники університету допомагали відновлювати та підтримувати локальний сегмент мережі «УРАН».

Також в окупованому Херсоні, коли більшість мешканців втратили доступ до Інтернету через відключення мобільних операторів, ХНТУ розгорнув зони WiFi в корпусах університету за допомогою обладнання та мережі «УРАН». «Люди почали збиратися біля корпусів університету та гуртожитків, щоб скористатися нагодою нарешті поспілкуватися з близькими та дізнатися останні новини», – згадує Олександр Мельниченко.

Досягнення, виклики та майбутнє

Для виконавчого директора Асоціації УРАН Євгенія Преображенського сам факт існування організації є ще одним вагомим досягненням: «Вона функціонує і не тільки підтримує себе, але й допомагає освітнім і науковим установам, зокрема університетам. Під час війни найважливішою метою є порятунок людей, збереження знань і сприяння їх поширенню серед нашої молоді». Чому це так примітно? Що ж, безперервну роботу мережі та послуг «УРАН» забезпечують лише дев’ять осіб із Києва. Їхнє збільшене робоче навантаження внаслідок війни лише підкреслило потребу в додатковому персоналі та коштах, щоб продовжувати обслуговувати науково-освітню спільноту країни.

Незважаючи на виклики війни, УРАН і ХНТУ прагнуть мріяти і планувати майбутнє.

ХНТУ надає пріоритет розвитку ІТ із планом цифровізації, заснованим на досвіді університетів усього світу. Маючи обмежені ресурси, Олександр Мельниченко прагне подати заявку на отримання грантів і співпрацювати з партнерами для відновлення інформаційно-комунікаційної інфраструктури університету в Херсоні. «Ми поглиблюємо співпрацю з іншими університетами та організаціями, включно з Асоціацією УРАН». Євгеній Преображенський працює над новою стратегією сталого розвитку УРАНу та зберігає фокус на інтеграції українських закладів у європейський науково-освітній простір.

Додаткова інформація

Ця стаття базується на довшій версії статті проєкту EaPConnect.