Чи може Україна конкурувати з Японією у впровадженні цифрових технологій? Виявляється, що іноді це реально. Доказом цього є пілотний проєкт EU4Digital з впровадження транскордонного електронного підпису, під час якого було протестовано роботу транскордонного електронного підпису між обраними Східними країнами-партнерами, Молдовою та Україною, та країною ЄС – Естонією, з метою підвищення готовності до транскордонного взаємного визнання. Цей транскордонний пілот з впровадження eSignature став першим великим кроком до досягнення технологічної інтероперабельності між українськими та європейськими електронними підписами.

Наразі ЄС не визнає електронні підписи з країн за межами Євросоюзу та країн-членів Європейської економічної зони (ЄЕЗ). В той час, як країна може мати форму електронного підпису в межах своїх національних кордонів, досягнення взаємного визнання транскордонних електронних підписів на регіональному рівні або з ЄС є кроком вперед.

Відповідно, багато країн прагнуть досягти взаємного визнання транскордонних електронних підписів з країнами ЄС. Однак, як пояснили в Міністерстві цифрової трансформації України, поки що до такого визнання наблизилися лише дві країни: Україна та Японія.

 «Важливо, що це не наша оцінка. Це позиція офіційних представників Єврокомісії, які неодноразово називали наші країни серед лідерів, які мають шанси першими узгодити сумісність національних систем ідентифікації електронних підписів із європейською»,- розповідає заступниця голови Мінцифри Людмила Рабчинська. 

Це прискорить документообіг, а отже і надходження грошей за товари до українських експортерів. А но додачу – відкриє нові можливості для нашого бізнесу в торгівлі з ЄС.

Електронний підпис та цифрові довірчі рішення

Україна вже брала участь у кількох пілотних проєктах у межах Програми EU4Digital. Першим пілотом був проєкт eDelivery, який впровадило Міністерство цифрової трансформації спільно з Програмою EU4Digital. Цей пілотний проєкт був зосереджений на електронній торгівлі та мав на меті впровадження системи електронного обміну даними, яка має полегшити співпрацю українського бізнесу із закордонними, в першу чергу європейськими партнерами.

Електронний підпис є основоположним компонентом електронного документообігу між компаніями з України та за кордоном. У цьому контексті пілотний проєкт з впровадження eSignature мав на меті перевірити інтероперабельність транскордонного електронного підпису та підвищити готовність Східних країн-партнерів до транскордонного взаємного визнання електронних довірчих послуг.

Необхідність транскордонного рішення електронного підпису

«[Транскордонний електронний підпис] дозволить нам повністю відмовитися від паперового носія та суттєво пришвидшить бізнес-процеси»,- говорить Едуард Кішковський, директор сервісу та інтеграції EDIN, одного з найбільших постачальників послуг електронного обміну даними (ЕОД) в Україні.

За словами Кішковського, без взаємовизнаного транскордонного електронного підпису  процес набагато складніший. Наразі процес закриття міжнародної угоди – після того, як сторони узгодили всі деталі контракту – вимагає пересилки поштою за кордон  усіх договорів, підписання їх контрагентом та нове поштове відправлення. Все це затримує перерахування коштів та завершення господарських операцій. «Зазвичай, ці процедури займають близько двох тижнів. Завдяки системі eSignature це займатиме лише декілька хвилин, що має суттєво спростити роботу бізнесу»,– додає він. 

Втім, переваги електронного підпису не лише у швидкості. Він відкриває українському бізнесу можливості брати участь у тендерах, які раніше були для  нього недоступні. 

Людмила Рабчинська розповідає про нещодавній інцидент, коли суд у Німеччині визнав нечинним контракт між швейцарським підрядником та німецькою залізницею.

«Складно повірити, але Швейцарія не має спільної з ЄС системи визнання кваліфікованих електронних підписів. Саме тому ця угода була розірвана у судовому порядку, адже у тендерних документах була вимога, щоб угода була скріплена саме кваліфікованим електронним підписом, тобто – підписом  високої довіри»,- розповідає заступниця міністра.

Саме такий підпис у ЄС визнають еквівалентним до зробленого власноруч, на папері. Його дійсність не може піддаватися сумніву під час судового розгляду, і саме тому часто при угодах вимагають саме такого, кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно, і зараз українські компанії можуть укладати угоди із європейцями, обмінюючись документами поштою, чи навіть за допомоги електронного підпису, чинного в Україні – якщо на це згоден контрагент.

Проте, з юридичної точки зору, як тільки європейський покупець висуває вимогу про кваліфікований електронний підпис, визнаний у ЄС (а це майже обов’язкова умова при великих угодах чи тендерах), то компанії з українськими е-підписами опиняються «за бортом». У кращому разі для них лишається тільки паперовий варіант підписання договорів – якщо правила закупівлі це дозволяють. 

Важливість пілотної програми з впровадження електронного підпису

Першим кроком до вирішення цієї проблеми є пілот EU4Digital для перевірки транскордонної інтероперабельності eSignature на основі регламентованих практик Європейського Союзу, тобто Регламенту про електронну ідентифікацію та довірчі послуги для електронних транзакцій на внутрішньому ринку  (eIDAS). Міністерство цифрової трансформації розраховує домогтися повного впровадження транскордонного електронного підпису в Україні за рік-два.

Окрім України, у проєкті взяла участь Молдова, а зі сторони Євросоюзу – Естонія, знаний лідер ЄС у сфері  диджиталізації.

«Молдова також проявляє інтерес до гармонізації системи цифрового підпису з ЄС»,- визнає керівник напрямку довірчих послуг EU4Digital Мартинас Даугірдас.

Тож коли сервіс електронного підпису, визнаний ЄС, стане доступним для українського бізнесу?

Людмила Рабчинська вважає, що потрібен ще рік-два. Існує потреба у законодавчому врегулюванні всіх питань із ЄС. Перш за все, необхідно внести зміни у законодавство, максимального наблизити його до вимог ЄС у  сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг. Відповідний законопроєкт вже зареєстрований у Верховній раді. В уряді сподіваються, що обидва завдання – і технічне, і законодавче, буде вирішено до середини наступного року.

Мартинас Даугірдас з EU4Digital каже: «Україна на правильному шляху до гармонізації системи довірчих послуг з ЄС, а досягнення повного взаємного визнання довірчих послуг може зайняти кілька років. Пілотна програма eSignature – це крок до серйозних змін у цифровому майбутньому, коли надійні цифрові послуги будуть юридично визнані за кордоном. Щоб залишатися реалістичними в прокладанні шляху, ми запровадили серію транскордонних пілотних заходів, щоб мати раннє підтвердження концепцій, навчатися, ділитися та мотивувати всіх учасників».

Зрозуміло, що транскордонні електронні підписи принесуть велику користь компаніям, які працюють за кордоном. Едуард Кішковський з EDIN розповідає, що бізнес готовий користуватися послугою eSignature: «Ми провели опитування клієнтів нашої платформи – вони готові використовувати цифровий підпис, а головне – бізнес дійсно зацікавлений у найшвидшому запуску цієї системи».

«Використання електронних підписів потребує сучасної інфраструктури кваліфікованих постачальників довірчих послуг на національному та міжнародному рівні», – пояснює Сергій Ладний, координатор сектору електронного урядування та кібербезпеки Представництва ЄС в Україні. «В Україні необхідний подальший розвиток екосистеми цифрової ідентифікації та гармонізація її з Регламентом ЄС eIDAS. На даний момент ЄС та Україна реалізують спільний робочий план співпраці щодо електронних довірчих послуг з метою укладання можливої угоди про взаємне визнання, яка має базуватися на наближенні до законодавства та стандартів ЄС. ЄС підтримує цю діяльність через проєкт EU4DigitalUkraine».

Втім, підтвердивши відповідність українських послуг цифрового підпису зі стандартами ЄС, Україна відкриє експортерам можливість співпраці з бізнес-партнерами в країнах ЄС у рамках справді гармонізованого Єдиного цифрового ринку.

На додаток до цього, також можливе швидке взаємне визнання електронних підписів із Молдовою, теоретично – навіть до того, як вона завершить процедуру визнання з боку ЄС. За словами урядовців, Азербайджан також зацікавлений у взаємному визнанні електронних підписів з Україною.

Втім, головною перевагою транскордонного електронного підпису все ж буде створення нових можливостей у торгівлі з ЄС. «Все більше компаній починають усвідомлювати, що їм потрібна можливість взаємовизнаного електронного підпису з ЄС», – розповідає Людмила Рабчинська.

Транскордонний електронний підпис полегшить торгівлю з ЄС та поширить переваги єдиного цифрового ринку на Східне сусідство ЄС.

_______

Пілоти Програми EU4Digital у сфері цифрових довірчих послуг мають на меті довести, що в сучасному суспільстві XXI століття існують процеси, інструменти та технології, які можуть дозволити країнам розпізнавати цифрові довірчі послуги одна одної, що тим самим буде створювати та розвивати можливості цифрової економіки між ними. Команда Програми EU4Digital з нетерпінням чекає поширення пілотних програм з впровадження електронного підпису на інші Східні країни-партнери.

Шляхом розвитку довіри та безпеки в цифровій економіці, ЄС спрощує електронні транзакції, які потрібні підприємствам і громадянам, робить їх більш безпечними, швидшими та дешевшими, а також підтримує стійкість найважливішої цифрової інфраструктури в таких секторах, як телекомунікації, енергетика, транспорт і банківська справа. Це призводить до міцнішої, динамічнішої економіки та підвищення довіри споживачів.

Дізнайтеся більше про пілотні програми з впровадження транскордонного електронного підпису та ініціативу EU4Digital.

Стаття опублікована українською на eurointegration.com.ua