Електронні медичні картки, які зберігають дані пацієнтів в єдиному цифровому реєстрі, працюють в Україні вже більше року. EU4Digital та НВ пояснює, що це за система, як нею користуватися, чим вона корисна лікарям, пацієнтам та державі.

На початку 2018 року в Україні відмовились від ведення паперової документації у сфері охорони здоров’я. Це рішення передбачало створення «єдиної цифрової медичної платформи» — нової системи електронних даних про стан здоров’я конкретного пацієнта.

У тестовому режимі така система почала працювати у березні 2019-го: Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) спільно з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) у тестовому режимі запустили можливість ведення електронних медичних карток [далі — ЕМК] через медичні інформаційні системи.

Сімейні лікарі, терапевти та педіатри медзакладів, що підключені до Електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ), отримали змогу вносити інформацію про пацієнтів, створюючи для них ЕМК. Пацієнтам, у свою чергу, стала доступною інформація про їх звернення до спеціалістів, діагнози, призначене лікування, направлення на додаткове обстеження і так далі.

Пояснюємо, звідки з’явився концепт ведення ЕМК, як працює ця цифрова система та чому вона піде на користь всім українцям без винятку.

Від Стародавнього Єгипту до сучасності

Вважається, що однією з перших держав, де почали записувати та зберігати медичні дані пацієнтів, є Стародавній Єгипет. Іншими словами, традиція документувати історію хвороби людини з’явилася ще декілька тисяч років тому.

Що стосується електронних інструментів ведення медичної історії пацієнтів — у середині 1960-х американський лікар та підприємець Лоуренс Від вперше представив концепт «електронних медичних записів».

Вже у 1972-му представники Інституту Регенстріф у штаті Іллінойс розробили першу електронну систему медичних записів на основі концепту Віда. Враховуючи якість та ефективність комп’ютерного обладнання у той час — перша у своєму роді ЕМК не отримала широкого розповсюдження серед медичних закладів та лікарів.

Але стрімкий розвиток напівпровідникових технологій, мікропроцесорів та програмного забезпечення у кінці XX століття дозволив значно покращити нові системи ведення ЕМК. Вже з 2010 року країни ЄС почали впроваджувати ефективні системи управління ЕМК.

Які функції виконує ЕМК?

Технічно, ЕМК — це єдиний інформаційний ресурс, який дозволяє як лікарям, так і пацієнтам мати постійний доступ до історії лікування. Головною перевагою ЕМК є обмін усіма даними про пацієнтів між різними медичними установами та спеціалістами.

На практиці ЕМК дозволяє українцям та медичним спеціалістам не використовувати паперові медичні картки та звертатись за медичними послугами до лікарень, які їм підходять найбільше, незалежно від місця реєстрації чи поточного проживання.

Перевагою ведення ЕМК також є посилення рівня приватності пацієнта. Як пояснює директор департаменту розвитку охорони здоров’я НСЗУ Дмитро Черниш, на відміну від паперових медичних карток, до яких можуть зазирнути будь-які медичні або навіть немедичні працівники, до електронних даних пацієнта мають доступ лише чітко визначені лікарі.

«Всю інформацію про пацієнта бачить сімейний лікар, а необхідну для призначення лікування — лікуючий лікар», — пояснює Черниш. Таким чином, коли пацієнт приходить на консультацію, наприклад, до невролога і називає код електронного направлення, лікарю-неврологу відкривається загальна анкета пацієнта і конкретний запис сімейного лікаря з направленням до вузького спеціаліста.

«Якщо це історія типових звернень, невролог побачить свої попередні записи. Записи інших лікарів — іншого невролога чи хірурга, наприклад, не побачить. Але якщо лікарю-неврологу вкрай потрібно для якісного лікування подивитись історію звернень пацієнта, наприклад, до алерголога, то лікар запитає у пацієнта дозволу на доступ до конкретних даних і вводить в систему коди, які конкретно дані йому потрібні», — розповідає Дмитро Черниш.

Доступ до кодів у цьому випадку працює як звичайна двофакторна аутентифікація: на телефон пацієнта приходить SMS-повідомлення з кодом підтвердження для доступу до персональних даних. Пацієнт має сказати код своєму лікарю, після чого доступ до додаткових даних буде відкрито.

Окрім цього, дані ЕМК можуть використовуватися страховими компаніями, статистичними органами охорони здоров’я та іншими урядовими чи неурядовими організаціями, що відповідають за медичне обслуговування громадян.

Чи є популярним та ефективним ведення електронних медичних карток?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, протягом останніх 15 років спостерігається стабільне зростання у впровадженні національних систем ведення ЕМК. В період з 2011-го по 2016-й показник такого зростання склав 46%.

Звісно, їх прийняття стосується в першу чергу країн із середнім та високим рівнем доходу, які щонайменше можуть створити ефективний цифровий реєстр та забезпечити лікарів інструментами для його заповнення.

Завдяки таким ініціативам як EU4Digital, такі країни, як Україна, отримують допомогу для розвитку подібних систем.

«Міністерство цифрової трансформації тісно співпрацює з проектом EU4Digital», — говорить Михайло Кіктенко, координатор напрямку електронної охорони здоров’я та державний експерт з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Міністерства цифрової трансформації України. «За безпосередньої підтримки EU4Digital, ми вже пілотували використання різних технологій, таких як електронне виставлення рахунків-фактур та транскордонне використання електронних підписів, і досягли вагомих результатів. Нещодавно налагоджена співпраця у сфері електронної охорони здоров’я дає нам впевненість у тому, що ми досягнемо виняткових результатів у цій галузі, які допоможуть громадянам України скористатися всіма перевагами що відкриває Угода про асоціацію між Україною та ЄС».

Ці переваги суттєво вплинуть на надання медичних послуг по всій країні: «Перевагою електронних медичних карт є те, що вони нікуди не зникнуть, оскільки вони зберігаються в центральній базі даних електронної охорони здоров’я», — пояснює Дмитро Черниш. Мабуть, у кожного траплялась ситуація, коли в лікарні губилась паперова медична картка. А з нею — уся необхідна інформація стосовно зроблених щеплень, хронічних хвороб, госпіталізацій тощо. Але щоб нас правильно лікували, попереджали потенційні проблеми, медична історія має бути збережена повністю. Саме це забезпечують електронні медичні записи та електронна медична картка”, — додає Черниш.

Коли система ведення ЕМК почала працювати в Україні, та як скористатися своєю карткою?

Починаючи з березня 2019-го система ведення ЕМК в нашій країні працює у тестовому режимі. Спочатку лікарі отримали лише базовий функціонал та можливість вносити дані про звернення пацієнтів завдяки медичним інформаційним системам.

За останній рік в ЕМК почали вносити всі необхідні дані про пацієнта, таким чином замінюючи записи з паперових на цифрові.

ЕМК кожного пацієнта, який підписав декларацію про вибір лікаря, що надає первинну медичну допомогу, автоматично стає доступною фахівцям через медичну інформаційну систему та зберігається у електронній системі охорони здоров’я (ЕСОЗ). У найближчих планах НСЗУ — створення електронного кабінету пацієнта, який дозволить подавати декларацію онлайн, моніторити дані у власній ЕМК, зберігати свої направлення, рецепти, лікування, записуватись на прийом і так далі.

«Плануємо, що у наступному році запрацює „Електронний кабінет пацієнта“. Сервіс дозволить пацієнту подати декларацію онлайн, побачити власну електронну медичну картку, де будуть збережені його електронні рецепти та направлення. Крім того, пацієнт зможе зайти до е-кабінету та перевірити, хто і коли мав доступ до його даних і до яких саме», — підкреслює директор департаменту розвитку охорони здоров’я НСЗУ.

У окремих випадках правильно заповнені ЕМК пацієнтів навіть зможуть рятувати життя: завдяки швидкому доступу лікарів до картки пацієнта можна отримати базову інформацію про постраждали у невідкладних випадках. Наприклад, коли людина потрапила в ДТП і їй потрібне переливання крові.

«В анкеті будь-який лікар може побачити: прізвище, ім’я та по батькові людини, її дату народження, групу крові, вагу, зріст, які є щеплення, чи є алергії (так лікар знатиме, які препарати можна вводити, які ні, і чого можна чекати), чи були операції (вони можуть впливати на процес меддопомоги). Доступ до такої анкети є у кожного лікаря», — запевняє Дмитро Черниш.

Киянка Анастасія Рижкова декілька місяців тому підписала декларацію з сімейним лікарем та отримала можливість переглядати свою ЕМК в системі Helsi.me. На її думку, впровадження подібних технологій, безперечно, потребує часу, адже лікарям старшого віку часто важко розібратися із цифровим реєстром та надавати послуги швидко.

Через те, що медичні записи — новина для спеціалістів старшого віку, пояснює пані Анастасія, у лікарнях все одно можна потрапити у черги через очікування.

Але переваги очевидні:

«Завдяки системі Helsi.me я можу зручно знайти та забронювати ліки онлайн у будь-якій аптеці, записатись на прийом до будь-якого спеціаліста у приватній чи державній клініці або обрати його за стажем чи відгуками інших пацієнтів. На сайті можна навіть замовити послугу страхування, що дуже зручно», — говорить Анастасія Рижкова. «Безперечно, було би дуже добре, якби подібними цифровими реєстрами відразу почали користуватися всі лікарі та пацієнти, і такі системи працювали би без помилок. Від цього виграють всі. Зараз, на жаль, електронні послуги у сфері охорони здоров’я потребують часу на доопрацювання».

Пацієнтка з Києва впевнена, що можливість внесення даних до ЕМК — це рух у правильному напрямку, оскільки вже зараз завдяки системам, таким як Helsi.me, принаймні можна знайти контакти потрібних лікарів та вартість послуг їх прийому, а не звертатись до невідомого спеціаліста у найближчому медзакладі.

Як ведення ЕМК допоможе українським лікарям?

Якщо переваги ефективної цифрової системи медичних даних є зрозумілими для пацієнтів (відсутність паперових довідок, захист персональної інформації, зручне користування медичними послугами і т. і.), плюси ведення електронних медичних записів для лікарів можуть здатися не такими очевидними. Але це лише на перший погляд.

Насправді ЕМК звільнює лікарів від повсякденних завдань, пов’язаних із заповненням купи документів, а також дозволяє їм складати звіти та зосереджуватись на наданні якісних послуг своїм пацієнтам.

Буквально у декілька кліків медичний працівник може отримати повну історію хвороби пацієнта та прийняти правильне рішення щодо подальшого його лікування. Це мінімізує ризик помилки у записах, неправильного рішення через людський фактор та загалом підвищує якість обслуговування.

«Доступ до електронної медичної картки пацієнта має його сімейний лікар або лікуючий лікар. За необхідності лікар зможе роздрукувати консультаційний висновок, де міститиметься причина звернення, діагноз, призначення лікування або направлення на додаткове обстеження. Все це — завдяки електронним медичних записам», — пояснює Дмитро Черниш.

Сімейний лікар з п’ятирічним стажем Віта Олещенко, що працює у одному з київських приватних медзакладів, згадує, що розпочала роботу з медичною інформаційною системою, що дає можливість вносити електронні медичні записи, приблизно півтора роки тому, — на самому початку її існування в Україні.

«Ця система дуже полегшує роботу. У першу чергу в плані написання довідок, направлень, заключень тощо. Для пацієнтів це також зручно, оскільки їм більше не треба розбирати незрозумілий лікарський почерк, а ще можна записуватись і планувати візити до лікарень онлайн», — пояснює Віта Олещенко.

За її словами, серед ключових проблем внесення електронних медичних записів зараз можна виділити відсутність функції заповнення електронних лікарняних та виписування будь-яких довідок, це досі треба робити офлайн.

«Також онлайн поки можна виписувати рецепти лише за програмою „Доступні ліки“, а для усіх інших препаратів — ні. Хотілося б, щоби ці та інші проблеми були вирішені НСЗУ», — говорить Віта Олещенко.

У чому користь ведення електронних медичних записів для держави?

Прозорий цифровий реєстр медичних даних пацієнтів дозволяє не лише здійснювати належний моніторинг стану охорони здоров’я в країні, а й значно знизити ризики корупції між пацієнтами та лікарями.

За умови правильної роботи системи, пацієнт отримує загальне направлення до медичної служби, а не до конкретного лікаря. У результаті — дані про кожне обстеження та лікування зберігаються автоматично, у пацієнтів немає можливості та потреби платити лікарям окремо, а усі рішення лікарів стають підкріпленими надійною доказовою базою.

Згідно зі статистикою НСЗУ, за час роботи ЕМК в України більше всього направлень було створено саме на консультацію, — майже 8 з 13 млн. За словами Дмитра Черниша, найзатребуванішими спеціалістами виявилися неврологи (близько 700 тис. е-направлень), офтальмологи (майже 600 тис. е-направлень), хірурги (580 тис. е-направлень) та ЛОРи (540 тис.).

«Місцева влада, аналізуючи таку інформацію, може прогнозувати, яких фахівців необхідно залучати на роботу в місцеві лікарні, яке нове обладнання необхідне, щоб будувати конкурентоспроможний ефективний заклад охорони здоров’я», — пояснює представник НСЗУ. «Або завдяки електронним даним можна бачити кількість декларацій у лікарів первинної ланки і приймати рішення про залучення нових сімейних лікарів, терапевтів або педіатрів до роботи у певному населеному пункті».

Майбутнє постійної інтеграції

EU4Digital співпрацює з Україною, а також з іншими країнами регіону Східного партнерства, щоб забезпечити відповідність систем обміну інформацією та управління медичною інформацією між найкращими практиками ЄС та сусідніми країнами. Це призведе до того, що дані, які відповідають одним і тим же нормам, будуть взаємодіяти між різними організаціями, зацікавленими сторонами і навіть між кордонами, що важливо для забезпечення кращої допомоги пацієнтам, незалежно від того, де вони перебувають.

«Сумісність покращить стан здоров’я кожного громадянина Східних країн-партнерів», — пояснює Мартинас Доугірдас, експерт з питань електронної охорони здоров’я в EU4Digital. «Наше бачення полягає в тому, що через 10 років, коли пацієнт із країни А потребує невідкладної допомоги в країні В, медичні працівники отримають негайний доступ до інформації про те, до яких ліків пацієнт чутливий або має алергію. Це резюме стану здоров’я пацієнта має вирішальне значення при прийнятті термінових рішень щодо життя та смерті, які характеризують сектор охорони здоров’я».

Для підтримки цих зусиль команда EU4Digital eHealth провела аналіз поточного стану електронної охорони здоров’я у Східних країнах-партнерах та визначила виклики і пріоритети кожної країни. Набір настанов послужить основою для встановлення транскордонних стандартів з урахуванням правових, організаційних, смислових і технічних категорій сумісності та дотичних аспектів.

«Охорону здоров’я в майбутньому можна уявити як безперебійну мобільність пацієнтів від постачальника до постачальника, від країни до країни, а також безперервність надання медичної допомоги та прийняття обґрунтованих рішень для покращення результатів охорони здоров’я», — говорить Доугірдас. «Транскордонна інфраструктура електронного здоров’я дозволить громадянину України, який виїжджає за кордон, отримувати призначені ліки в місцевій аптеці. Обмін резюме пацієнтів допоможе лікарям зрозуміти історію хвороби пацієнтів та уникнути помилок при призначенні ліків».

EU4Digital має на меті поширити переваги Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу на Східні країни-партнери, спрямовуючи підтримку ЄС на розвиток потенціалу цифрової економіки та суспільства, з метою економічного зростання, створення нових робочих місць, поліпшення життя людей та допомоги бізнесу в Україні та інших східних країнах-партнерах — Вірменії, Білорусі, Грузії, Азербайджані та Республіці Молдова.

Повна версія матеріалу опублікована на NV.UA